наркота Динская Бошки марихуана сатива

Ё-моё, народ! Сегодня решил поделиться с вами своей историей, как я купила шишки марихуаны и познакомилась с интересными личностями.

Но давайте начнем с начала. Недавно я услышал от своего приятеля про новую закладку, которая была очень популярна в нашем городе. Ребята говорили, что это циклодолит - редкое вещество, которое позволяет ускорить мысли и повысить креативность. Так что я решил проверить это на себе.

Ну, и как найти эту закладку? Я поинтересовался у своего друга, который уже давно в наркотической теме, и он подсказал мне, что нужно поискать ее в определенном баре. Сразу же запомнил это место и отправился туда вечером.

Когда я вошел в бар, меня окружила атмосфера свободы и беззаботности. Здесь было много молодежи, которая отдыхала, общалась, и, конечно же, занюхивала разные штучки. Взгляд мой упал на столик, где сидела группа парней, они явно были в дагге. Ну, и типично, я подошел к ним и заговорил.

Я: Привет, ребята! Что это за штучки вы занюхиваете? Мне говорили, что здесь можно купить закладки.

Парень: Эй, бро, добро пожаловать в крутой мир наркотиков! Здесь варианты есть на любой вкус. Из закладок у нас есть циклодолит, но еще есть барбы, кристаллы, марки, трава и многое другое. Чего хочешь?

Я: Я бы хотел попробовать шишки марихуаны. Сколько это стоит?

Парень: Шишки марихуаны? Они у нас качественные, самые свежие! Но учти, что ты с ними попадешь в кайф!

Я подумал и решил попробовать. Деньги я отдал парню, а он протянул мне пакетик с зеленоватыми шишками. Я наотрез отказался от курения внутри бара и решил уйти на улицу, чтобы спокойно заняться этим делом.

Когда я попал на улицу, я достал сигарету из кармана и аккуратно разложил в нее немного шишек. Зажег и вдохнул глубоко. Ощущения, которые я испытал, были непередаваемыми. Я чувствовал себя веселым, беззаботным, как будто все проблемы и ушибленности ушли прочь.

Вскоре ко мне подошла девушка с рыжими волосами и ярким макияжем.

Девушка: Привет, парень! Я заметила, что ты занялся своими делами. Ну как, понравилось?

Я: Привет! Да, это совсем удивительное ощущение. Я даже не ожидал, что все будет так сильно.

Девушка: Я сама иногда люблю расслабиться и уйти от реальности. Но помни, что все это можно принимать только с мерой и не злоупотреблять.

Мы поговорили еще некоторое время и разошлись по своим делам. Я вернулся домой с улыбкой на лице, ощущая легкое седативное действие. Несмотря на приятные ощущения, я понимал, что не стоит злоупотреблять наркотиками.

Таким образом, я познакомился с интересными людьми и попробовал шишки марихуаны.

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...